Іноді через якийсь час у нових вікнах виявляється серйозний брак – вони перестають щільно закриватися, мокнуть зсередини, на склі та прилеглих стінах починає рости пліснява, фурнітура перестає працювати, на рамах з’являються тріщини, виникають протяги. Всі ці фактори означають: або робота була неякісно зроблена, або при встановленні були допущені серйозні порушення. І в тому, і в іншому випадку потрібен серйозний ремонт або переробка.

Щоб не зіткнутися з недобросовісними виробниками, слід дотримуватися ряду нескладних правил. Не варто довіряти оголошеннях типу: «зробимо вікна за три дні», «склопакети за низькими цінами», «наші дерев’яні вікна – найдешевші в місті». Якщо фірма пропонує свої послуги з надто низькими цінами, то, напевно, вона заощаджує на якості, не дотримуючись всіх технологічних норм або працюючи на старому списаному обладнанні.

Пропозиції від приватних осіб теж повинні викликати у вас настороженість – потім буде складно вирішити питання гарантійного обслуговування, та й монтаж вікон краще не довіряти людям, які не мають спеціальної підготовки.

Вибирати виробника склопакетів випливає з тих підприємств, які працюють на ринку вже не перший рік. Багато великих компаній організовують презентації своєї продукції в магазинах і супермаркетах. Там ви зможете не тільки ознайомитися з ліцензіями на виробництво, а й обговорити з менеджером умови установки, подивитися зразки продукції, що виробляється, прорахувати вартість різних варіантів рам і вибрати те, що вам сподобається.

Спеціаліст розповість вам, як роблять виміри отворів, в який термін вам доставлять і встановлять склопакети, які гарантії та додаткові сервісні послуги може запропонувати підприємство. Перед укладенням договору на встановлення вікон слід ще раз серйозно зважити всі «за» і «проти», але придбання якісної продукції не розчарує вас. Адже щоб ви не купували, навіть якщо ви хочете купити телевізор, потрібно перевірити всі сертифікати і документи. Тим більше, що дізнатися все про продукції не складніше, ніж зробити огляд Lcd телевізорів.

Зведення будинків з натурального дерева завжди було і залишається актуальним. Будинки з бруса завжди відрізняла надійність і виняткова краса. Завдяки досягненням будівництва і обробці сучасні дерев’яні будинки вражають своєю пишністю та інтер’єром. Невичерпний інтерес до будівництва дерев’яних будинків підтримується і тим, що деревина є дуже хорошим матеріалом для будівництва для житлового будинку. Будинок з натуральної деревини – це екологічно безпечне і корисне житло для людини.

Якщо кілька десятків років тому основним видом повністю дерев’яного будинку був дім з колод, рубаний, то тепер таким став дім з брусу. Оскільки в перерізі брус представляє собою квадрат або прямокутник, а збирається швидко і просто, він дає можливість архітектору спроектувати будинок досить складної і цікавої форми. При цьому, такий будинок не буде особливо трудомістким у будівництві, а за ціною виявиться одним з найдешевших. Сухий брус (з вологістю 12%) зустрічається досить рідко. Майже завжди будівельники використовують брус природної вологості.

Характеристики пиломатеріалів, застосовуваних при будівництві будинків Деревина – природний матеріал, який людина застосовує для зведення і обробки свого житла з давніх часів. Це пояснюється тим, що натуральне дерево екологічно безпечний матеріал для людини, воно здатне насичувати повітря природним пахощами.

Виробами з натурального дерева, які користуються невичерпним попитом у будівництві, є брус, вагонка, дошка та ін.

Дошка.

Використання дерев’яної дошки в будівельних роботах дуже широко. Це зовнішні роботи – настил, обшивка, установка огорож і ін. Незамінна дерев’яна дошка і при обробці будинку всередині: у кожному будинку ми побачимо підлоги з дерев’яної дошки. Підлогова дошка має майже необмежений термін служби. За способом виробництва дошка буває обрізної та необрізної. Обрізна дошка має обпиляні крайки, для неї характерним є відсутність кори, на відміну від необрізної дошки.

Брус.

Брус все частіше застосовується при будівництві дерев’яних будинків. Профільований дерев’яний брус роблять у заводських умовах із колод, із заздалегідь заданими розмірами, однаковим діаметром по всій довжині. Перевагами профільованого бруса є: невелика усадка, що сприяє точної швидкої збірці і монтажу будинку; привабливий зовнішній вигляд будинку, що не вимагає додаткової обробки. Клеєний брус складається з декількох склеєних між собою частин. Брус краще зберігає в будинку тепло. Після обробки сучасними антикорозійними, водовідштовхувальними або вогнестійкими препаратами брус більш стійкий до гниття і горіння.

Вагонка.

Вагонка – декоративна дошка, призначена для внутрішньої обробки житлових приміщень. Дерев’яне покриття стін вагонкою створює комфортну атмосферу в домі, приховує недоліки поверхонь, електропроводи, покращує тепло-та звукоізоляцію. Вагонку, звичайно, укладають вертикально або горизонтально. Рідше зустрічається діагональне укладання, тому що вона вимагає великих умінь і часу.

Стандартна довжина пиломатеріалів, використовуваних для зведення стін – 6 м. На замовлення можуть зробити і більше – 7 або 8. Така ситуація актуальна, коли брус використовується в якості балки перекриття. Але коштувати він буде дорожче звичайного. Така довжина пов’язана частково і з обмеженими розмірами кузова вантажних автомобілів і їхніх причепів (стандартно – 6 м.) Автомобіль з напівпричепом (9-12 метрів) ризикує намертво застрягти у вузьких поворотах дачних і котеджних ділянок.

Стандартна товщина бруса – 10 і 15 сантиметрів. 10-сантиметровий зазвичай йде на літні будинки, 15-сантиметровий – на зимові. Такий брус утримує тепло краще цегляної стіни 40-сантиметрової товщини. Деякі пилорами виробляють 20-сантиметровий брус, але таких небагато. Крім того, коштує він зазвичай дорожче.

Для довідки: До сильно усихаючих порід відносяться липа, бук, вільха, береза, горіх, ільм, каштан, вишня, яблуня, граб, груша, самшит; до помірно усихаючих – осика, сосна, дуб, ясен, тополя, клен, тис, до мало усихаючих породам – ​​ялина, модрина, ялиця і ін.

В основному, заміські будинки починають будувати з настанням теплої пори року, навесні і влітку. Воно звичайно правильно, на вулиці тепло, а в теплу погоду і працювати легше і будматеріал з будівельних сумішей сохне. Але будівництво будинку влітку має і свої негативні сторони. Наприклад, придбати влітку будматеріал виходить дорожче, ніж взимку, оскільки ціни на будматеріали, як правило, завищені. Будівництво будинку взимку виходить дешевше, ніж влітку з тих же причин, що і перераховані вище оскільки в не сезон будматеріал дешевше.

Однак будівництво будинку взимку справа не проста, та й не варто забувати про сформовані роками стереотипи. Однак забудемо про стереотипи і поглянемо на цю проблему більш широко і без упередженості. Проїхавши по будь-якому великому місту ви побачите, що будівництво не припиняється і в зимовий період. При цьому потрібно розуміти, що будуються багатоповерхові будинки з цеглини або бетону.

Так, що ж заважає почати будівництво будинку взимку? Холод? Але на холоді і робота йде швидше, і перекури не затягуються оскільки мерзнути немає бажання. Потрібно тільки при цьому обзавестися теплим вагончиком, який по завершенню будівництва можна легко перетворити на лазню або комору для всіляких дрібниць. Або продати його сусідові який також розпочне будівництво будинку взимку. Отже, давайте поглянемо які плюси і мінуси має будівництво будинку взимку

Будівництво будинку взимку, плюси:

Узимку будівельні матеріали дещо дешевше, тому що попит зменшується в цей час року, у своїй можна непогано заощадити.

1: А якщо Вам вдасться придбати деревину, зрубану і оброблену на початку зими (це цілком реально), то можете вважати, що вам пощастило. Тому, що споконвіку на Русі заготівля колод відбувалася взимку, до Різдва, коли в дереві знаходиться мала кількість соку, а замети ще не такі великі, щоб якось перешкодити вивозу деревини з лісу. Будматеріали з такої деревини швидше і рівномірніше сохнуть, як результат менше тріщин і усадки.

2: Ще в цей час року багато фірм, що займаються будівництвом, надають значні знижки.

3: Взимку можна не переживати за якість пиломатеріалів, так як такі гидоти теплої погоди, як «деревний грибок» (синьо), жук-короїд, цвіль і інші «живі» неприємності не переносять похолодання і тим більше мороз

4: Зазвичай взимку на приміських дорогах заторів немає, так, що ви в будь-який зручний час зможете приїжджати на будівництво.

Але як то кажуть в народі, у кожній бочці меду є і ложка дьогтю, так само і будівництво будинку взимку має і свої негативні сторони.

Будівництво взимку, мінуси:

1: Бригаді будівельників необхідно надати нормальні умови для проживання на весь період проведення робіт. Тепле опалювальне приміщення має бути обов’язково. Адже ми хочемо отримати хороший і якісний будинок? Значить повинні відповідно ставитися до людей, провідним будівництво, а вони в свою чергу, оцінять цю нашу турботу якісним працею. А багато поважають своїх працівників компанії і фірми, навіть не звернуть увагу на дефіцит замовлень, в цей час року, і ні за які гроші не погодяться на початок робіт, без відповідних умов для своїх людей. Тому заздалегідь необхідно запостіть житлом, підійде і побутовий, АЛЕ з пічкою. А значить, не погано було б запастися дровами або іншим паливом для печі. Якщо до ділянки проведено електрику, то слід обзавестися гарною електропроводкою та опалювальними елементами, щоб будівельники не матюкали Вас, боячись згоріти живцем. До всього іншого їм необхідно харчуватися, тому можна поставити газову плитку і газовий балон.

2: Проблеми з заливкою стрічкового фундаменту або монолітної плити.

Його краще зробити восени, коли дачний сезон підійшов до кінця, а холоду ще не настали. Заливати фундамент краще до настання заморозків, поки температура повітря не опустилася нижче -10 градусів.Споруда фундаменту – справа трудомістка, але дуже швидке, тим більше, якщо є можливість залити його за допомогою спеціальної машини, в якій знаходиться вже готовий заводський бетон. Якщо Ви не потурбувалися про будівництво фундаменту заздалегідь, то нічого страшного в цьому немає.

У наш час існують присадки до цементу і так звані «зимові бетони», які дозволять звести фундамент взимку. Хоча такі роботи коштують дорожче, ніж наприклад, в літній час. Крім цього, починаючи будівництво будинку взимку зовсім і немає необхідності заливати фундамент, є інші конструкції фундаменту, наприклад стовпчасті, а так само пальово-гвинтові, при будівництві яких немає необхідності взагалі, що-небудь заливати.

Вибір теплоізоляційного матеріалу повністю пов’язаний з комфортом і затишком у будь-якому приміщенні, тому до цього питання слід підходити з особливою ретельністю і увагою.

На даний момент серед усіх теплоізолюючих матеріалів особливою популярністю користується утеплювач URSA. Він являє собою скловату, тонкі волокна якої об’єднуються за допомогою спеціального сполучного компонента.

Існує більше чотирьох видів такого утеплювача, кожен з яких має свою область застосування і характерні йому властивості. Головним же достоїнством утеплювача марки URSA є відмінна якість, міцність і довговічність, яка забезпечена високою стійкістю до великих навантажень, а також морозостійкістю.

Підвищена пружність утеплювача URSA дозволяє йому досить щільно прилягати до поверхонь, що сприяє ідеальному заповнення без виникнення навіть найменших зазорів.

Завдяки даній властивості, теплоізоляцію конструкцій можна вважати високонадійної, а підвищена хімічна стійкість утеплювача URSA до води і різним кислотам, робить його незамінним в приміщеннях з підвищеною вологістю. Поряд з цими перевагами утеплювач URSA має високі звукоізоляційні властивості і, завдяки своїй гнучкій структурі, простий в зберіганні і транспортуванні, не вимагаючи при цьому багато місця.

Область застосування утеплювача URSA досить широка, але, як правило, використовується він частіше всього в будівництві, як тепло-і звукоізоляційний матеріал. Утеплювач URSA – це, перш за все, екологічно чистий матеріал, безпечний для людини і навколишнього середовища.

Завдяки всім своїм якостям, утеплювач URSA сприяє затишній і комфортній атмосфері в приміщенні, дозволяючи при цьому значно заощадити кошти на опалення.

У даній статті ми поговоримо з Вами про те, в яких випадках надувні ліжка, матраци і т.д, інакше надувні меблі, може виявитися відмінним помічником у проведенні дозвілля, а також розповімо про всі її переваги перед традиційною.

Якщо ми трохи заглянемо в історію, то нам стане відомо, що перша надувні меблі з’явилася на російському ринку наприкінці XX століття. І, звичайно ж, як і властиво нашому менталітету, така новинка, хоч і зацікавила деякі верстви населення, але все ж більшістю була прийнята з недовірою. Однак у наш час подібна продукція з кожним днем ​​стає все більш популярною і затребуваною. І цьому є свої пояснення.

По-перше, варто відзначити, що ті ж надувні ліжка мають ціну в кілька разів нижча, ніж звичні для нас, виготовлені з дерева або пластику. Не менш привабливим для тих, хто купує надувні матраци на випадок приїзду гостей або родичів, яким необхідно буде залишитися на ніч, є і той факт, що в не надутому стані він займає зовсім небагато місця. Однак, сон на ньому, буде не менш комфортним і зручним, ніж на звичайному дивані. Завдяки новітнім технологіям, а саме електричному насосу, підготувати такі меблі до експлуатації, надзвичайно просто і швидко.

Існують і інші ситуації, коли предмет нашої розмови стає відмінним способом заощадити час, гроші і при цьому створити для себе комфортні умови. У даному випадку мова йде про виїзди на природу. Припустимо, що у Вас є дача або заміський будинок. Напевно, не кожен може дозволити собі на ділянці будівництво басейну, та й всі ми чудово розуміємо, що це вимагає величезних грошових витрат. Особливо влітку, в спекотні дні, коли виснажливе сонце стомлює, то необхідно освіжитися. І що ж робити, якщо до водойми добиратися порівняно довго? У наші дні є відмінний вихід – надувні басейни. Вони стануть відмінним місцем для дитячих розваг, Ви можете не переживати, що Ваша дитина, пораниться або заб’ється.

У подібному штучному водоймищі зможуть непогано відпочити і дорослі, адже сьогодні дана продукція представлена ​​в широкому асортименті, як щодо ціни, так і її габаритів і комплектації. Ще більш практичними помічниками в облаштуванні плавальної зони можуть стати каркасні басейни, які виготовлені з надміцних матеріалів, і в зібраному стані забезпечують умови, максимально наближені до тих, які очікують нас у традиційних басейнах. Варто також віднести до їх плюсів, компактність у розібраному стані, а відповідно і мобільність, і що ще більш важливо – простоту установки.

Отже, починаємо ремонт меблів! Перше що нам знадобиться це добре організоване робоче місце. Потім необхідно зібрати і розмістити поряд з собою потрібні інструменти. Ну і, нарешті, можна сміливо відправлятися в магазин за покупкою тканини для перетяжки ваших меблів.

Наступний етап меблевого ремонту, це ретельний огляд ремонтувати меблі, а потім зняття з неї старої оббивки. Ще одна важлива умова, це те, що приміщення, в якому буде проводитися ремонт, повинно бути просторим, для того, що б ви змогли підійти до меблевому виробу з будь-якою стогони.

Після зняття оббивки можна безпосередньо приступати до самої перетяжки. Це дуже трудомісткий процес. І для того щоб полегшити його, нам потрібно розбити його на кілька послідовних пунктів.

Витрата матеріалів

Давайте подивимося, чи немає серед старих матеріалів, тих які можна використовувати повторно. Тут маються на увазі пружини або кінський волос, загалом, ті які добре збереглися. Якщо такі матеріали є, то навіщо ж витрачається на нові? Тепер що стосується тканини для перетяжки, перед тим як її купити, потрібно точно знати, скільки її необхідно. Якщо ви прикинули потрібну кількість приблизно, то варто брати матеріал із запасом, щоб в самий невідповідний момент знову не бігти в магазин через кількох відсутніх сантиметрів.

Зняття з меблів старої оббивки

Як вже говорилося вище, для початку необхідно оцінити форму меблів, перед тим як переходити до оббивки. Намагайтеся запам’ятовувати, як була розташована початкова оббивка, щоб намагатися оббити новим матеріалом за старими швах.

Перетяжка меблів одним матеріалом добре, а комбінацією з різних матеріалів – альтернативний варіант. Комбінація матеріалів додасть Вашому дивану оновлений і більш привабливий вигляд. Можна також виконувати оббивку меблів і шкіряними матеріалами, але в цьому випадку краще звернутися за допомогою до фахівців, так як матеріал дорогий і Ви його можете випадково зіпсувати.

Для оббивки меблів використовують спеціальні оббивні скоби. Їх можна легко придбати практично в будь-якому магазині чи на будь-якому будівельному ринку.

Вибрати «щасливе» місце для будівництва будинку, греблі, заводу – це дуже складне завдання.Грецькі і римські зодчі вважали, що будувати будинки, зводити храми і фортеці на пухких грунтах, таких, як глина й пісок, небезпечно.Під знаменитий Парфенон було вибрано місце, де фундамент цієї величної споруди ліг на міцні скельні грунти.

Якщо поблизу подібного місця зі скелею не виявлялося, то будівельники копали глибокий котлован, вибирали з нього пухкий грунт, а натомість заповнювали його каменем. На ньому і зводилася будівля.Стародавні шумери будували багатоповерхові храми і палаци на слабких грунтах, але для збереження міцності таких підстав проводився пошаровий випал глин.

Цікаво, як римські зодчі практикували своєрідний метод вибору «щасливого» місця для будівництва міст. На наміченому ділянці протягом року проводився випас овець. Якщо тварини виживали, то їх потім забивали і вивчали нутрощі. Не знаходячи слідів хвороб, вважали, що місце здорове і придатне для майбутнього будівництва.

В останнє десятиліття виявилося, що є місця, де в грунтовій товщі на різних глибинах перетинаються два-три підземних потоку, орієнтовані відносно один одного або перпендикулярно, або під кутом. На таких ділянках розвиваються аномальні магнітні поля. Передбачається, що тривале перебування людей у ​​цьому місці може стати причиною виникнення в них ряду захворювань.

Можливо, що це і було причиною появи місць, вважалися в народі «нещасними», «зачарованим», «проклятими», на яких люди себе відчували незатишно. Це питання ще перебуває в стадії вивчення, але наявність магнітних аномалій на таких ділянках вже встановлено.

У середні століття вибір місця будівництва був пов’язаний з різними забобонами. Цим користувалися знахарі і ворожки. Вони «передбачали» і «вгадували» місця, де можна будувати. Іноді люди боялися будувати через те, що місце «заворожено» або на цій ділянці скоєно вбивство і т. д.

Існувало багато забобонів, пов’язаних з вибором місця для споруди. Так, за переказами, щоб нижегородський (зараз горьківська) Кремль, який будували в XVI ст., Стояв міцно, були принесені в жертву дівчата, а їх кров пролита на грунти.

Однак серед знахарів було чимало народних умільців, які допомагали у виборі надійного місця для нового будівництва, риття колодязя або проведення дороги. Вони використовували багатий народний досвід, накопичений багатьма поколіннями.

Настав XX ст. На зміну середньовічному знахарства прийшов науково-технічний прогноз. Для його отримання виконуються спеціальні інженерні вишукування ділянок, призначених для будівництва. Їх результати дозволяють видавати будівельникам повну характеристику природних умов. Для цього геодезисти, інженери-геологи, геофізики і гідрологи детально досліджують території, визначаючи найбільш сприятливі місця для будівництва.

У цій складній роботі на частку грунтоведов випадає значна роль. Вони повинні вивчити і дати кількісну характеристику властивостей грунтів. Ця робота ведеться не тільки в спеціальних лабораторіях, але і в полі, безпосередньо на досліджуваному ділянці.

Для дослідження інженерно-геологічних умов будівництва доводиться затрачати багато зусиль. У ході польових робіт геологи відбирають спеціальні зразки-моноліти. Щоб зберегти природну будову, вологість і властивості зразків, їх покривають зверху спеціальними пастами, а потім доставляють в грунтові лабораторії. Тут зразки піддаються різним дослідженням. Для цього є самі різні прилади: механічні, оптичні, ультразвукові, радіоізотопні, термічні та ін Отримані в лабораторії результати дослідження властивостей грунтів обробляються на ЕОМ.

Крім того, дуже корисні дослідження, проведені безпосередньо на ділянці будівництва. При цьому інженер-геолог користується великим арсеналом польових методів визначення властивостей.

У результаті всіх цих робіт і дається сучасний обгрунтований прогноз умов зведення самих різних будівель і споруд.

Торгова марка Tile of Spain пропонує великий асортимент керамічних виробів для оздоблення приміщень. Також торгова марка пропонує різноманітні додаткові вироби, які допоможуть зробити ваш інтер’єр більш стильним, оригінальним і функціональним.

Декор призначений для того, щоб зробити підлогове або настінне покриття завершеним, естетично повним. Декор зазвичай доповнює малюнок, який створюється виробами основного або базового формату. До виробів, які несуть декоративну навантаження можна віднести вкладиш, облямівку, декор, смужку, валик, стрічку та інші.

Вироби, які називаються спеціальними, а також які мають яке-небудь конкретне призначення – також відносять до декоративних виробів. До них можна віднести куточки, плінтуси, щаблі, поручні, спеціальні вироби для басейнів та інші. Наприклад, підлогова плитка керамічна в інтер’єрі буде виглядати більш виграшно, якщо з базової плиткою будуть використані декоративні елементи (наприклад, плінтуса, вставки, бордюри).

Деякі вироби можна насилу віднести тільки в розряд спеціальних або тільки в розряд декоративних. Такі вироби можуть комбінувати в собі призначення і властивості і декоративних і спеціальних видів. До таких виробів відносяться керамічні вироби, які служать для того, щоб оформити перехід між двома настінними покриттями. Також вони одночасно прикрашають і підкреслюють покриття. Це може бути як з керамогранітом, так і з плиткою.

Останні тенденції в дизайні декорів.

В останні роки в моді панували вироби, які відображають стиль мінімалізму. Завдяки цьому помітно спрощується оформлення декорів, зменшилася різноманітність елементів декору з графічного оформлення, а також за колоритом. Колорит кахлю, який існує, підтримує дві тенденції – тому що вони несумісні одне з одним. Перша з цих тенденцій – це тенденція «Поп-арт». Для неї характерні яскраві і помітні кольори. Друга тенденція навпаки – дотримується нейтральних відтінків і приглушеного кольору.

Незамінна для створення нових композицій вертикальна облямівка, в декоруванні настінної керамічної плитки для ванної, з’явилася внаслідок з’явився попиту на вироби, які мають горизонтальний формат. Також важливу роль зіграло і поєднання різних форматів. Змінився стиль малюнка декоративних покриттів – замість різноманітних фігур і зображень, стали популярними геометричні рельєфи, штрихування, а також імітації натуральної текстури, мотиви «поп-арт» та інші.

Дизайн додаткових виробів розвивається і змінюється разом з комбінацією з іншими матеріалами. Наприклад, часто зустрічається поєднання металевих смужок зі скляними, зі смужками з дерева, або з вкрапленнями каменю. Часто використовують і натуральні елементи, такі як зерна, насіння або волокна. Такі варіанти комбінацій можна зустріти на облицювальної плитки для кухні. Часто формат для такої плитки обмежується розмірами 10х10. Такий напрям у іспанських виробників є одним з останніх. Іспанські виробники за традицією займають провідне місце з виробництва додаткових виробів, завдяки яким інтер’єр набуває закінченість, підкреслюється його стиль і вишуканість.

Найбiльш теплий і живий колiр дереву дають лаки, приготовані на природних смолах: янтарний – жовтий, копаловий – темний, дамарний – безбарвний, а найбільш поширений шелачний – коричнево-жовтого відтінку.Нітролаки, безбарвні по перевазі, дають більш холодну штучну поверхню.

Лаки для дeрева повинні мати летючий, швидко випаровується розчинник, інакше висихання буде довгим і поверхню важко уберегти від пилу. Тому масляні лаки, хоча вони і дають дуже міцну водостійку плівку, столяри неохоче застосовують для обробки.

Основні розчинники для лакових смол при обробці дерева – спирти і леткі сполуки, що випаровуються з плівки за 5-25 хв.

Спиртові лаки, за винятком шеллачного, в продаж не надходять, і столяри їх готують самі, розчиняючи відповідну смолу в спирті (етиловому міцністю до 96 градусів) до бажаної густоти.

Шелачний лак продається забарвленим і каламутним. В останньому міститься нерозчинний шелачний віск, який допомагає порозаполненіє при лакуванні крупнососудістих порід (дуб, червоне дерево, ясен).Нітролаки, якими може користуватися столяр, шліфують вручну і наносять електрораспилітелем, фарбопультом, тампоном або кистю.

Лакування виконують пензлем, тампоном або розпилювачем. Для плоских поверхонь береться плоска кисть, для обробки рельєфних місць і тонких профілів – кругла щетинна або вушного волосся.

Швидкосохнучі лаки наносять вздовж волокон, не проходячи двічі по одному місцю.Надлишок лаку по закінченні поверхні слід зняти і віджати в судину.Кисть для збереження та готовності до роботи потрібно опустити в розчинник. При лакуванні площин дуже жирно намочувати кисть не слід.Основні правила при лакуванні – максимально широкий мазок, методичність і послідовність роботи. Якщо сказано, що шар повинен висихати за 20 хв., Не слід пробувати його пальцем і класти другий раніше цього часу.

Вважається, що лаковий шар готовий для шліфування, коли притиснутий ніготь не залишає відбитка. Потрібно сказати, що остаточний вигляд поверхню візьме днів через 10-15 після лакування.

Терміни висихання лакофарбових матеріалів залежать від виду фарб, товщини шару і температури середовища, де відбувається процес сушіння покриття. Прискорити висихання лакофарбового покриття можна трьома способами: шляхом акумулювання тепла в деревині (попередній підігрів деревини), конвективним та терморадиационная методами.

Процес акумулювання тепла полягає в наступному: поверхню виробу перед забарвленням попередньо підігрівають до температури 100 – 105 ° С, потім фарбують і подають до іншої камери для атмосферної сушки. Так як виріб був попередньо підігрітий, при проходженні через другу камеру розчинники швидко випаровуються і поверхня висихає.

Цей спосіб сушіння особливо ефективний при обробці швидкосохнучими лакофарбовими матеріалами – скорочуються строки сушіння покриття і витрата розчинників.

При конвективної сушінні тепло передається від джерела тепла до пофарбованої поверхні повітрям, нагрітим до температури 40-60 ° С. З огляду на невеликий теплотворної здатності повітря тепло від пофарбованої поверхні передається повільно, тому й поверхні виробу сохнуть також повільно. Для прискорення процесу сушіння необхідно посилити циркуляцію повітря.

Найбільш раціональним є терморадіціонний спосіб сушіння лакофарбових покриттів, при якому пришвидшується сам процес сушіння і потрібні камери менших розмірів. Процес сушіння скорочується за рахунок поглинання офарблює поверхнею інфрачервоних променів, випромінюваних нагрітими трубчастими нагрівачами.

Поверхня пофарбованих виробів, поглинаючи інфрачервоні промені, нагрівається, починаючи з нижньої частини лакофарбового покриття, що дає можливість вільно випаровуватися нагрітим розчинників. Випаровуючись і проходячи через шар фарби, розчинники одночасно прогрівають його, що викликає інтенсивне нагрівання всього шару фарби і значно прискорює його сушіння.